Згадайте, коли й чому була спалена Чортомлицька Січ.

Як ви розумієте значення понять «зимівник», «кошовий отаман»? Чи пам’ятаєте ви, що завдяки гетьманові Данилу Апостолу запорожці змогли повернутись у свої старі володіння і звести у 1734році Нову' (Підпільненську) Січ? Що вам про це відомо?

1. Повернення козаків у свої давні володіння

Оскільки, за наказом Петра І, Чортомлицька Січ була спалена, а козакам було заборонено селитися на Запорожжі, в наступні двадцять п’ять років вони зводили Січі у володіннях Кримського ханства. Так спочатку постала Кам’янська Січ (бо на річці Кам’янка), а згодом Олешківська Січ (бо в урочищі «Олешки»). Лише з огляду на загрозу чергової війни з Османською імперією, а також завдяки клопотанням гетьмана Данила Апостола, російський уряд дозволив запорожцям повернутися в їхні давні володіння.

Отож, 1734 року на річці Підпільній козаки збудували Нову Січ, яка стала адміністративним центром усього Запорожжя. Біля Нової Січі виникло торгово-ремісниче передмістя Гасан-Баша (Гасан-Базар) та пристань. Землі Запорожжя поділялися на паланки — окремі адміністративно-територіальні одиниці з власним гербом та печаткою. В адміністративному центрі паланки, який, як і Січ, мав укріплення, проживала паланкова старшина, розміщувалися козацька залога, суд, церкви, ремісничі майстерні, проводилися ярмарки.

Суттєвими особливостями Нової Січі були її контрольованіеть імперською владою — в межах зовнішнього коша (Гасан-Баші) навіть було споруджено російську цитадаль-фортецю з військовою залогою — та

господарська спрямованість її мешканців — запорожці рідше брали участь у військових походах, а більше займалися господарством. Основною формою господарювання на Січі були зимівники. Кожен козак міг отримати земельний надш та створили власний зимівник. Козаки займалися землеробством, садівництвом, городництвом, а також скотарством і промислами. Пасовиська, ліси, рибальські угіддя вважалися загальною власністю. Разом з тим, поступово утворилося коло впливових і заможних козаків, які мали великі землеволодіння і найчастіше були старшинами. Для обробітку землі вони наймали незаможних козаків — сірому.

1. Які Січі були зведені козаками після зруйнування Чортомлицької Січі?

2. Що таке паланка?

3. Якими були особливості Нової Січі?

2. Отаманування Петра Калнишевського

Вперше Петра Калнишевського обрали кошовим отаманом у 1762 році. Пізніше козаки десять років поспіль (1765-1775 роки) переобирали його на цю посаду. Петро Калнишевський кілька разів їздив до Петербурга, щоб відстояти давні межі Вольностей Запорозьких. Кошового отамана непокоїло, що із середини ХЛТП століття розпочалася так звана сербська колонізація, коли вихідці з османсько-австрійського прикордоння отримали дозвіл від російського уряду селитися у верхів’ях Інгулу та Інгульця. Пізніше вихідці з Молдови утворили Новослобідський козацький полк, просунувшись ще південніше Нової Сербії. Згодом впритул до найсхідніших запорозьких околиць започаткувалася друга округа сербських колоністів — Слов’яносербія.

На Запорожжі не існувало кріпацтва, тож селяни з Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя знаходили тут бажану свободу. Незважаючи на вимоги поміщиків, Петро Калнишевський не видавав утікачів. Отаман заохочував освоєння нових земель, роздаючи їх селянам. Завдяки йому було створено 45 нових сіл та 4 тисячі зимівників.

Але на Січі існували внутрішні соціальні протиріччя. Через збільшення впливу заможних козаків і жалюгідне становище бідноти в 1768 році під час чергових перевиборів Петра Калнишевського стався «бунт сіроми». Повсталі обрали собі окремого кошового отамана, випустили в’язнів, пограбували будинки старшини та заможних козаків. Хоча Петро Калнишевський придушив повстання, але соціальні проблеми на Січі залишилися.

1. Чому Петро Калнишевський неодноразово їздив до Петербурга?

2. Чому селяни з Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя втікали на Запорожжя?

3. Про шо свідчить факт повстання на Січі?

Попрацюйте з картою.

1. Відшукайте межі запорозьких земель, паланки та паланкові центри.

2. Знайдіть межі Нової Сербії, Новослобідського полку, Слов'яносербії.

3. Покажіть Задунайську та Банатську Січі, річку Кубань.

3. Ліквідація Запорозької Січі

У той час, як на Запорожжі значною мірою збереглися козацькі права і вольності, в Російській імперії панувало кріпосне право. Існування автономної Січі не подобалося Катерині II. Із Січі не видавали кріпаків-утікачів, чорноземи Запорожжя були ласим шматком для російського дворянства. Доки існувала Січ, доти існувала гайдамаччина на Правобережжі, бо запорожці становили ядро гайдамацьких ватаг. Зі знищенням Січі царський уряд завдав вирішального удару по гайдамаччині. До того ж, здобувши за допомогою запорожців чергову перемогу над Османською імперією, Катерина П вирішила, що вони їй більше не потрібні.

За наказом імператриці, війська генерала Петра Текелія, повертаючись із війни між Російською та Османською імперіями 1768-1774 років, 4 червня

1775 року оточили Нову Січ, столицю свого вчорашнього союзника. Сили були надто нерівними, тож козаки капітулювали. Із Січі до Петербурга вивезли клейноди, артилерію, боєприпаси, скарб, архіви. Всі будівлі, окрім фортифікаційних, зруйнували Частину козацької старшини було заслано до Сибіру. Більш віддані імперії і менш вірні власному народові старшини отримали дворянські титули та землі. На колишніх Вольностях Війська Запорозького наближені до Катерини II стали власниками великих землеволодінь. До 1784 року тут було роздано понад 4 мли десятин землі.

За задумом імператриці, козаки мали стати селянами чи містянами, але доля запорожців склалася по-різному. Одні залишилися, інші переселилися в османські володіння, створивши Задунайську Січ, інші — в австрійські, де заснували Банатську Січ. Решта козаків і надалі використовувалась у військових кампаніях Російської імперії як Військо вірних козаків, згодом — Чорноморське козацьке військо. Цьому війську було повернуто частину січових прапорів та дозволено жити за давнім козацьким устроєм між Дністром і Південним Бугом. Згодом нащадків запорожців переселили в долину ріки Кубань. Вони живуть там і донині.

1. Чому Катерина II прийняла рішення зруйнувати Нову Січ?

2. Коли Нова Січ перестала існувати?

3. Як склалася доля козаків після ліквідації Нової Січі?

Петро Калнишевський (1691 -1803)

Ім’я (повне). Петро Іванович Калнишевський.

Народження. Народився в селі Пустовійтівка (нині Сумщина).

Походження. З козацько-шляхетського роду Калнишевських.

Ключові події життя.

До 1765 року. За переказами, у 8 років потрапив на Січ, де став джурою — зброєносцем козацької старшини. Дослужився до осавула та військового судді. 1762 року' вперше обраний кошовим отаманом і перебував на цій посаді менше року'.

Упродовж 1765-1775 років. 10 років поспіль Петра Кални-шевського переобирали кошовим отаманом. Дбав про заселення у'країнцями запорозьких земель, про розвиток господарства та торгівлі. їздив до Петербурга, де клопотав про відновлення меж Вольностей Запорозьких. Жертвував кошти на

будівництво православних храмів і на церковну літературу. За участь у війні між Російською та Османською імперіями 1768-1774 років нагороджений орденом Андрія Первозванного, отримав чин генерал-поручика. Щоб уникнути кровопролиття, здав Січ без бою російському війську.

Після 1775 року. Понад 25 років проживав у Соловецькому монастирі в одиночному казематі. За кошти, що держава виділяла на утримання в’язня, придбав та подарував монастирю срібного хреста та Євангеліє у срібно-золотій оправі. 1801 року імператор Олександр І звільнив Петра Калнишевського, але той надалі залишився при монастирі.

1. Письмово сформулюйте наслідки діяльності Петра Калнишевського, використовуючи слова: талант, господарник, Січ, економічний розквіт, 10 років, ліквідація, козацтво.

2. Займіть позицію. Петро Калнишевський — воїн, господарник чи праведник⁰

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці та Ігорю розв’язати ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

3. Історик Олексій Кузьмук до причини ліквідації Нової Січі відносить: «небажання терпіти «держав}' в державі», побоювання Катерини II щодо можливого союзу Січі з Кримським ханством, спрямованого проти Росії, прагнення російських вельмож захопити родючі землі і природні багатства Запорожжя; здійснення ліквідації осередку антикріпосницької боротьби». Розташуйте ці причини за ступенем вагомості: від найважливішої до менш важливої. Поясніть свій вибір.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

38. Включення Кримського ханства та Північного Причорномор'я до складу Російської імперії

Згадайте, що впливало на зовнішню політику’ Кримського ханства. Як ви розу мієте значення поняття «колонізація»?

Чи пам’ятаєте ви, що від 1478 року’ Кримське ханство було васалом Османської імперії? Що вам про це відомо?

1. Кримське ханство поміж двох імперій

У другій половині ХЛЧП століття загострилася боротьба між Російською та Османською імперіями за контроль над Чорним морем і його північним узбережжям. У результаті війни між обома імперіями, яка тривала упродовж 1768-1774 років, було підписано вигідний для Російської держави Кючук-Кяйнярджійський мирний договір.

Згідно Кючук-Кайнарджійського договору 1774 року, Російська імперія отримала землі між Дніпром та Південним Бугом, кілька османських фортець, набула права безперешкодного плавання російських кораблів по Чорному морю. Окрім того, за наполяганням Катерини II, Кримське ханство було визнане незалежним, хоч насправді потрапило під пильний російський контроль.

Кримські татари не бажали миритися з такою російською опікою, тож невдовзі відмовилися від неї. У відповідь, на територію Криму відразу були введені російські війська. Прикриваючись гаслом допомоги бра-там-християнам, протягом 1778-1779 років Катерина II організувала виселення вірмен та греків з Криму. Це завдало відчутного удару по скарбниці ханства, адже саме вірмени і греки були основними платниками податків.

1. Чим закінчилася війна між Російською та Османською імперіями?

2. Що передбачав Кючук-Кайнарджійський мирний договір 1774 року?

3. Які події відбувалися в Криму в 1778-1779 роках?

Зі звернення християнського населення до кримського хана (1778 рік)

«Ми ... ханом і вітчизною своєю задоволені; від предків своїх платимо данину ... (ханові), і хоч шаблями нас рубати будуть, то ми все-

таки нікуди не підемо. ...Ми слуги ваші й піддані триста років, ... і ніколи від вас образ не бачили. Нині ж нас хочуть звідси вивести. ... просимо (нас) від такої напасті позбавити, за що за вас Бога молити будемо».

І.Чи дійсно християни Криму хотіли звідти переселитися? Відповідь аргументуйте цитат ами.

2. Ліквідація Кримського ханства

1783 року' Катерина П силоміць приєднала Крим до своєї імперії.

Півострів окупували російські війська. Всі мешканці Криму, жі залишилися, отримали російське підданство. Однак значна частина кримських татар переселилася у володіння Османської імперії. Тим часом на їхній же батьківщині кримських татар витісняли на неродючі землі, а кращі угіддя віддавали російським дворянам. Почалася русифікація краю.

Кримськотатарські школи замінено російськими, одні мечеті замінювали на церкви, а інші нищили. Мусульманське населення Криму' скоротилося вдвічі.

Наступна війна між Російською та Османською імперіями в 1787-1791 роках закінчилася Ясським мирним договором. Згідно з ним, до Російської імперії відійшли території між Південним Бугом та Дністром, Османська імперія визнала приєднання Криму до російських володінь. Таким чином, внаслідок двох воєн Північне Причорномор’я та Крим увійшли до складу Російської імперії.

Українські землі були найближчим тилом російської армії, тож сповна відчули тягар війни. Вони постачали людські та матеріальні ресурси. Зокрема, у війні 1768-1774 років брали участь близько 10 тисяч козаків Нової Січі, а в 1787-1791 роках — 12-тисячне Військо вірник козаків. З місцевого населення формувалися полки. Українці під примусом і, часто безкоштовно, постачали армію продовольством, боєприпасами, зброєю. Неодноразово кошти на російські «воєнні потреби» вилучали в українців. До прикладу, на війну 1768-1774 років з Малоросійського скарбу було взято близько 300 тисяч рублів (за 1 рубль можна було придбати 19 кг хліба). Окрім того, українців залучали до будівництва мостів, переправ, фортець.

1. Коли було приєднано Крим до Російської імперії?

2. Якими були умови Ясського мирного договору 1791 року?

3. Як були пов'язані українці з війнами між Російською та Османською імперіями?

Попрацюйте з картою.

1. Відшукайте землі, приєднані до Російської імперії в 1774, 1783, 1791 роках.

2. Покажіть територію, столицю та межі Кримського ханства в 1774-1783 роках.

3. Назвіть нові міста, засновані в колишніх володіннях запорозьких козаків. Кримського ханства та Османської імперії.

4. Порівняйте кордони Російської імперії до 1774 року та кордони в 1791 році.

3. Колонізація південноукраїнських земель

З переходом Північного Причорномор’я під владу Російської імперії, царський уряд на власну користь обернув заселення і господарське освоєння нових територій. Там, де колись були грецькі колонії, козацькі поселення, кримськотатарські чи османські фортеці, з’явилися нові міста, які стали центрами промисловості і торгівлі. У Херсоні відливали гармати. На споруджених у Миколаєві та Херсоні верф’ях будували кораблі. Центром зовнішньої торгівлі стало портове місто Одеса. Багатьох приваблювата можливість легко і швидко розбагатіти, тому населення міст

стрімко зростаю. Вільний вихід до Чорного моря сприяв пожвавленню міжнародної торгівлі Росії, розбудові нових та старих міст.

Право власності на новоприєднані земельні угіддя отримували переважно російські дворяни, але, щоб заселити їх робочим людом, земельні наділи роздавали на пільгових умовах бажаючим, тимчасово звільняючи їх від податків, окремих повинностей та військової служби. І хоча влада сприяла заселенню регіону іноземцями — німцями, болгарами, сербами, вірменами, — серед колоністів найбільше було українських селян.

На землях Запорожжя, межиріч Дніпра і Південного Бугу, Південного Бугу і Дністра, Криму в 1796 році російський імператор Павло І створив Новоросійську губернію з центром у Новоросійську (згодом Катеринослав, нині Дніпро). Губернія поділялася на повіти. Управління губернією здійснював губернатор, а повітами — справники, які призначалися імператором. На початку XIX століття губернію було реорганізовано в Новоросійське генерал-губернаторство

1. Якими були наслідки приєднання Північного Причорномор'я до Російської імперії?

2. Яких заходів вживала Російська імперія для заселення ново при єднаних земель?

3. Як здійснювалося управління новоприєднаними територіями⁰

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Усно/письмово порівняйте Кючук-ІСайнарджійський та Ясський договори за критеріями: сторони укладання, роки підписання, територіальні зміни.

3. Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «Війни з Османською імперією в 1768-1774 та 1787— 1791 роках Російська імперія провела за участю українських військ і на українські кошти».

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

 

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)